Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Але, дружище, наркоманом гопником я не считаю себя, а просто свободным человеком, следующим своим путем. Это как сказать, я также работала массажисткой, но и закладки его на своих клиентах никогда не забывала.
Вот такая у меня история, крыса. Благодаря моим связям, в наркопритоне, у меня появились возможности припариваться по полной программе. Закладки кодеина? Мало ли, сколько можно их было приобрести у наркоторговцев. Конечно, это всегда сопровождалось использованием бензы, чтобы "отлетать в пространстве". Но такова жизнь "простого" наркомана, мне кажется.
Сидишь себе, агришься на всех, что не дают тебе быть в моменте и наслаждаться жизнью. Мы все ищем способы уйти от реальности, ведь мир большой и в нем много проблем. А я просто хотела забыться, оставить все за плечами и наслаждаться свободой.
Но, товарищ, не все так просто, как кажется. Проклятые барбитураты. Проклятые эти маленькие кристаллы, что заставляют меня быть слабым звеном в этой цепи наркозависимости. Иногда я задумываюсь, а стоит ли оно того? Неужели этот путь, который я выбрала, так скверный, как говорят люди?
На уроках в школе меня всегда забирала эта мысль - всего лишь глупая религия, что запретила нам все радости этого мира. Но почему мы не можем принять, что каждый выбирает свой собственный путь? Просто забыть о списке запретов и наслаждаться моментом?
Но, комрад, мои рассуждения тогда были ничтожными по сравнению с тем, что я испытывала. Теперь, когда я погружена в эту подпольную жизнь, я вижу, как она разрушает меня и всех вокруг меня.
Помнишь, как-то я купила кодеин через своего дилера, а после этого, окончив школу, решила работать массажисткой. В начале, это было просто. Люди приходили за расслабляющим массажем, а я им предлагала "что-то особенное". Закладку, которая сделает их путешествие еще интереснее.
Они доверяли мне, никто не задавал лишних вопросов. И вроде было все хорошо. Я зарабатывала деньги, позволявшие мне содержать свою "заветную" жизнь. Но со временем, у людей становилось все больше проблем, все больше зависимости. А я чувствовала себя проводником этой боли.
Я не могла больше так делать, я не могла продолжать играть со судьбами людей. И однажды я решила бросить это все и начать свою жизнь заново.
Сейчас я восстанавливаю себя, перестраиваю свою жизнь и ищу новый смысл. Возможно, моя история не такая, как у других наркоманов, но она все равно оставила во мне след. Сейчас я стараюсь использовать свой опыт, чтобы помочь другим, помочь им найти свое место в этом мире.
"Временно замолчавшая", но все еще живая и находящаяся в поиске. Это я, жизнь массажистки и наркоманки, которая преодолела свои демоны и ищет смысл в этом мире.
И помни, парень, каждый из нас борется с собственными демонами и находится на своем собственном пути к счастью.
